Пісня "Уже світає а мене немає" у виконанні Klavdia Petrivna відображає глибокі внутрішні переживання, сповнені контрастів і пошуку себе. Використання образів падіння вгору та злітання вниз вказує на внутрішню боротьбу та невизначеність, коли звичні категорії "верх" та "низ" втрачають своє значення, а реальність сприймається як чергування чудес і катастроф. Питання про ангелів на небі та демонів у пеклі розкриває духовний пошук і сумніви, де автор шукає відповіді на вічні запитання про добро та зло.
Основний рефрен пісні "Уже світає, а мене немає, Шукай мене, як знайдеш - прийдеш" говорить про відчуття втрати та самотності. Це звернення до слухача або до когось іншого з закликом знайти автора, що втратив зв'язок із зовнішнім світом, і натякає на сподівання, що це знайдення може зцілити та об'єднати.
Згадка про зірку, яка швидко згасає, символізує крихкість моменту, швидкоплинність життя і розчарування в тому, що багато чого виявляється напрасним. Повторювана фраза "Нікому, нічого, як завжди, не потрібно, Навіть мені, все це помітно" відображає відчуття відчуженості та розуміння, що багато чого у світі є ілюзорним і не має справжньої цінності.
Таким чином, пісня є рефлексією про внутрішню боротьбу, самотність, пошук сенсу життя та спробу знайти своє місце у світі, який сповнений контрастів і часто здається безглуздим. Автор висловлює потребу у знайденні та зрозумінні, хоча і з усвідомленням, що відповіді можуть бути не такими втішними.