Пісня "Іду повільно все це інакше" у виконанні Klavdia Petrivna занурює слухача у світ внутрішніх протиріч і пошуку себе. Вона починається з образів, що втілюють відчуття злетів та падінь, невизначеності реальності ("Я падаю вверх, Злітаю вниз"), що вже насамперед налаштовує на роздуми про непередбачуваність життєвого шляху та боротьбу з власними очікуваннями.
В тексті пісні порушуються питання про існування добра та зла, ангелів та демонів, що символізує вічну боротьбу між ними в душі людини. Автор висловлює сумнів у присутності абсолютного добра або зла, вказуючи на складність морального вибору та невизначеність життєвих ситуацій ("Чи точно ангели на небі? Чи всі вже демони у пеклі?").
Присутність рефрену "Уже світає, а мене немає, Шукай мене, як знайдеш - прийдеш" наголошує на відчутті самотності та віддаленості від інших, на потребі бути знайденим, зрозумілим і прийнятим. Цей відчайдушний заклик до інших про допомогу та бажання бути поруч з кимось, хто може зрозуміти внутрішній світ автора, відчувається через весь текст.
Завершальні рядки пісні розкривають тему марності та непотрібності власних зусиль і почуттів у світі, де "нікому, нічого, як завжди, не потрібно". Це висловлює розчарування та втрату сенсу, що, однак, не робить автора байдужим до навколишньої реальності, а скоріше підкреслює біль від осознання своєї ізольованості та непотрібності. Пісня залишає слухача перед образом хиткої реальності, де кожен іде своїм шляхом, іноді повільно, але відчайдушно шукаючи місце, де його знайдуть і приймуть таким, яким він є.