Пісня "Чудо з чудес – паду до небес" виконавиці Klavdia Petrivna відкриває перед нами глибинні переживання людини, яка занурюється в світ власних емоцій та думок. У перших рядках створюється контраст між падінням уверх та підняттям вниз, що символізує внутрішню боротьбу, коливання між різними станами душі. "Чудо з чудес" може вказувати на те магічне та непоясненне, що ми іноді відчуваємо у своєму житті, а "паду до небес" - на прагнення до вищих, духовних сфер, незважаючи на всі труднощі.
Питання про ангелів та демонів на небі та в пеклі відображає дуалізм між добром і злом, світлом та темрявою, який кожна людина відчуває всередині себе. Водночас, фраза "уже світає, а мене немає" може говорити про відчуття втрати самого себе, пошуки власної ідентичності або місця у світі.
Друга частина пісні з виразами "біжу швидко, іду повільно" продовжує тему внутрішньої боротьби та нестабільності, підкреслюючи непередбачуваність життя та наші спроби адаптуватися до його змін. Співачка наголошує на марності певних зусиль і того, що багато речей у світі виявляються непотрібними, але водночас підкреслює важливість особистісного усвідомлення та самопізнання.
В цілому, пісня є глибокою рефлексією на тему самотності, пошуку себе та місця в цьому світі, духовного зростання та внутрішнього конфлікту між світлими і темними сторонами нашої натури. Вона закликає слухача не лише роздумувати над суперечностями власної душі, але й шукати гармонію всередині себе та зовнішнього світу.