Пісня "Ми обіймаючись не тужим і на фотознімках людям скажем" виконавця ARKUSH розгортається в атмосфері нічного міста, яке оповите тишею і сном. Ліричний герой описує холодні вечори, жовте опале листя, дим і каву, що викликають в нього ком у горлі. Ці образи створюють фон для історії про любов і журбу, що пронизують серце болем.
У другому абзаці пісні йдеться про глибокі емоційні переживання: дзвінки, сльози, дощі і грози символізують розлуку та труднощі в стосунках. Злий мороз, земля-попіл, і люди-тіні відображають відчуття втрати та самотності. Однак, незважаючи на всі перешкоди, герой пісні зберігає надію, яку символізує вітер.
Центральна частина пісні висвітлює розмову з Богом, де ліричний герой звертається з претензією і проханням до коханої, яка замінила всі слова мовчанням, змушуючи його тонути у світі без неї. Він благає її не відпускати його руку і не залишати його самого, висловлюючи страх перед неминучими змінами і бажання зупинити час.
У заключній частині пісні герой просить пробачення за минулі помилки і мовчання, яке стало причиною їхньої віддаленості. Він зізнається, що бачить цілий світ в очах коханої, але водночас усвідомлює, що не може висловити всю глибину свого смутку словами. Ця пісня є виразом глибокої любові та складності людських стосунків, де кожен момент сповнений болю, надії та прощення.