Пісня "Знову холод, жовте листя" виконавця ARKUSH має глибокий емоційний зміст, занурюючи слухача в атмосферу осінньої меланхолії та рефлексії. У перших рядках створюється картинка нічного міста, огорнутого холодом та опаленим листям, що символізує закінчення чогось старого та початок нової стадії життя. Метафори диму, кави та кому в горлі передають внутрішній дискомфорт і тривогу, що виникають на фоні особистісних переживань.
Подальші рядки розкривають тему втрати та ностальгії по минулому. Згадуються сльози, дощі та грози, що є алегоріями на перешкоди та труднощі в житті, а також моменти радості та болю, пов'язані з любовними стосунками. "Земля-попіл, люди-тіні" символізують відчуття самотності та втрати сенсу, коли світ навколо здається безживним та чужим.
Особливу увагу привертає приповідь про прощення та неможливість повернення в минуле. Прохання про прощення "за ту весну" та визнання, що невимовні почуття смутку та жалю залишаються невисловленими, підкреслюють глибину внутрішнього світу автора. Зізнання в страху та відсутності шляху назад підсилюють відчуття безвихідності та роздуми про втрачені можливості.
Таким чином, пісня є виразом глибокої особистої кризи, супроводжуваної роздумами про минуле, втрату близьких стосунків та пошук шляхів примирення з власними емоціями. Це розповідь про пошуки надії в безнадійних ситуаціях та прагнення зберегти зв'язок з улюбленою особою, незважаючи на усі перешкоди.