Пісня розповідає про дівчину, яка народилася у середу, день, який за народними повір’ями вважається нещасливим. Однак, героїня пісні не зациклюється на поганих прикметах і вибирає життєвий шлях, керуючись власними почуттями та переконаннями. Вона відкидає можливість виходу заміж за багатого через його невідповідність її уявленням про справжню любов. Дівчина шукає чоловіка, який би її справді любив, а не просто мав матеріальне багатство.
У другому абзаці розкривається тема взаєморозуміння між донькою та матір’ю. Донька приховує свої почуття, але мати все розуміє без слів. Вони обговорюють тему любові та вибору життєвого шляху, що вказує на глибокий зв'язок між ними.
Третій абзац демонструє рішучість героїні у відхиленні спокус матеріального добробуту, запропонованого багатим женихом. Вона відмовляється від заманливих пропозицій та листів, наголошуючи на важливості емоційного зв'язку та вірності своїм переконанням.
В останніх абзацах пісні героїня продовжує чекати на свого справжнього коханого, незважаючи на всі труднощі та випробування. Вона виявляє силу духу та непохитну віру в любов. Пісня закінчується символічним відпусканням горя і біди за синє море, що підкреслює оптимістичне ставлення героїні до життя і віру в краще майбутнє. Таким чином, пісня є виразом непохитної віри в любов, силу духу та важливість вибору власного шляху в житті.