Пісня "Кажуть ті що нею не осліпли" виконавця MOROZOVA відкриває перед нами замислену роздумування про сутність любові та її вплив на людське серце. У перших рядках тексту ми зустрічаємося зі спростуванням поширеної думки про те, що любов є сліпою. Натомість, автор пропонує ідею, що справжня любов здатна зцілювати та освітлювати серця теплим світлом, стверджуючи, що вона є джерелом сили, а не слабкості.
Далі ми переходимо до особистісного виміру переживань головного героя, який виражає свою безмежну прив'язаність та любов до коханої особи. Під час блукання містом під дощем виникають образи, що символізують невгамовний потяг серця і нездатність знайти спокій без взаємності. Ця любов зображена як потужна емоційна сила, яка виривається "птахом із грудей", що підкреслює її природну нестримність та чистоту.
Заключна частина пісні повторює мотиви пошуку, невпевненості у способах вираження любові, та водночас глибоке усвідомлення унікальності свого почуття. Автор акцентує на тому, що ця любов є щирою та безкорисною, вона випливає з глибин душі навіть без навмисних зусиль кохати так інтенсивно. В цьому виявляється основний зміст пісні: справжнє почуття любові є потужним та самодостатнім, воно не потребує виправдань чи пояснень, бо є відображенням найглибших емоційних переживань людини.