У пісні "О, панно Інно!" Артема Пивоварова розкривається тема невимовної, але невзаємної любові. Ліричний герой звертається до панни Інни, використовуючи образ її сестри, яку він колись дитячо, але глибоко любив. Ця любов була для нього чимось безцінним і чистим, щось на кшталт золотого дитинства, яке завжди залишиться у серці.
В пісні зображено, як любов змінює сприйняття світу: луги цвітуть, здається, що небо говорить шепотом гаю, але потім герой розуміє, що всі ці краси — лише відблиск у очах Інни. Цей образ посилюється емоційним сприйняттям, коли він каже, що ридає, зіткнувшись із реальністю своїх почуттів і неможливістю їх взаємності.
Любов у пісні зображена як щось крихке і тлінне, що розквітає лише на момент, але залишає вічний слід у душі. Попри глибокі почуття, ліричний герой усвідомлює, що він чужий для Інни, що підкреслюється в останніх рядках, де він знову повторює про свою любов до сестри Інни, намагаючись знайти втіху в спогадах про минуле. Цей мотив втрати, ностальгії і невзаємності робить пісню особливо зворушливою та глибокою, де кожен рядок переплетений з болем і красою недосяжної любові. Ліричні звернення до панни Інно як до символу недосяжної мрії, що назавжди залишиться у серці, набувають універсального значення, говорячи про універсальність і вічність почуттів, які, попри все, здатні квітнути в душі кожного, хто любив.