Пісня, яку виконує Domiy, розкриває тему глибокого особистісного пошуку та знайдення справжньої сутності. Вона розповідає про внутрішні переживання індивіда, який довго шукав те, що було загублено або забуто в глибинах його душі. Метафора "море тих квітів" відображає багатство внутрішнього світу, що було втрачено або забуте з часом. Ліричний герой просить нагадати йому, як це – любити, підкреслюючи втрату здатності відчувати глибокі емоції.
У середині пісні ліричний суб'єкт знаходить відповіді у своєму корінні, в рідних руках і словах, що є символами безпеки, любові та приналежності. Це відкриття підтверджує ідею, що істинне щастя та зміст життя знаходяться не де-інде, а у власному внутрішньому світі, у зв'язку з родиною та корінням. Висловлюється надія на те, що дні, коли не існує розлуки, можливі та досяжні.
Закінчується пісня повторенням заклику до пам'яті про любов і відчуття, що символізує вічний пошук і бажання знову віднайти та відчути загублене або забуте. Вона нагадує, що навіть у світі, де постійно щось міняється і куди все поніс вітер, можна знайти внутрішній спокій, любов та справжнє "я".