У цій пісні Оля Цибульська висловлює глибокі та пристрасні емоції любовного трикутника. Вона описує відчуття бути закоханою, незважаючи на складнощі та біль, які це приносить. Лірична героїня розповідає про те, як вона повністю віддається своїм почуттям, порівнюючи себе з ранком, що "за мить згорає", коли її коханий знаходиться з іншою.
Пісня набуває символічного забарвлення через образи та метафори. "Вуста — то гаряче сонце" та "слова колючі, немов троянда" підкреслюють інтенсивність та двойстість відносин. Співачка звертається до об'єкта своєї пристрасті з проханням не тікати від відчуттів, попри те, що відносини викликають біль і страждання, символізовані "іншою", що "плаче, як сарабанда".
Тема пісні розгортається через призму самопожертви та сили любові, яка змушує героїню вистояти всупереч усьому. Вона готова "кричати у такт" з коханим, що є виразом її готовності ділити з ним усе – від найвищих радощів до глибокого болю. Це пісня про боротьбу за кохання, про вибір стояти біля коханої людини, незважаючи на присутність іншої, і про внутрішню силу, яка дає змогу пережити розчарування і зраду.