Пісня Каті Глєбової "І що би не казали за тобою піду" занурює слухача у світ глибоких емоцій та випробувань, які випливають зі справжнього кохання. Вона відображає почуття непохитної віри і прихильності, які не залежать від обставин або чужих думок. Ця пісня - гімн вірності та готовності йти за коханою людиною, незважаючи на всі труднощі, що можуть виникати на шляху.
Автор висловлює ідею, що справжнє кохання надає сили та натхнення, які допомагають долати будь-які перешкоди. Любов виступає як мантра, що дає крила, піднімає вище буденності, наповнює життя світлом і теплом. Вона малює образ двох людей, готових стояти один за одного, незалежно від викликів, які можуть постати перед ними.
У пісні підкреслюється, що справжнє кохання перетворює людину, робить її здатною на великі вчинки та знаходження виходу з будь-якої ситуації. Це відданість та віра в кохану особу, яка не згасає навіть у найскладніших обставинах. Таке кохання стає опорою, надією і сенсом життя. Пісня нагадує слухачу про цінність відносин, побудованих на взаємній підтримці та безумовній любові.