Ця пісня DIBROVA, "Ми ступаєм в світанок новий", занурює слухача в глибокий світ емоцій, досвіду та спогадів, що переплітаються з важкими реаліями воєнних дій. У перших рядках тексту розкривається зображення баченого горя та руйнувань, які несе війна. Згадується біль, що вистачило б на десятки життів, і заклик молитися за тих, хто знаходиться в епіцентрі конфлікту, зокрема за синів, які опинились в центрі воєнних дій.
У середині пісні відчувається перехід до більш особистісного та внутрішнього сприйняття. Віра та палке бажання жити гріють серце, незважаючи на виклики, з якими доводиться стикатися. Існує певна надія на новий світанок, символ нового початку або життя після війни, де "завтра нас немає", але живе пам'ять про те, що утримує людей на цій землі - сонце, братство, бажання продовжувати боротьбу за шанс на краще майбутнє.
Заключні рядки пісні повертаються до гіркої реальності, яку переживають герої. Повторення початкових рядків акцентує на безкінечному циклі болю та страждань, що супроводжують воєнні часи. Проте, навіть у такі моменти, присутній мотив сили духу, віри у краще майбутнє та непереможності людського духу перед лицем випробувань. Ця пісня є вшануванням мужності, віри у світле майбутнє та незламної волі до життя, незважаючи на всі труднощі.