Пісня Нікіти Кісельова "Мабуть охолола як червоне вино" відкриває перед слухачем історію про втрачене кохання та розділені серця на тлі політичних та соціальних перипетій сучасного світу. Використовуючи образи зими, диму та бетонних стін, автор малює картину холодного, відчуженого світу, де навіть найсильніші почуття піддаються випробуванням часом та обставинами.
Описуючи спроби зв'язку між закоханими через телефонні дзвінки та спілкування в соціальних мережах, пісня висвітлює тему віддаленості та нерозуміння, які виникають не тільки через фізичну відстань, але й через інформаційні бар'єри та "кордони пропаганди".
Використання символіки ночі, зірок та лаванди надає пісні ліричної глибини, підкреслюючи красу та трагічність втраченого кохання. Історія перетворюється на алегорію, в якій особистісні драми переплітаються з глобальними соціальними проблемами, показуючи, як зовнішні сили можуть руйнувати найтонші нитки між людьми.
Наостанок, образ розсипаних доміно, який завершує розповідь, символізує ланцюгову реакцію розривів та втрат, що виникають у результаті нездатності зберегти зв'язок та розуміння в умовах зовнішнього тиску та інформаційної ізоляції. Пісня залишає слухача з відчуттям смутку за втраченим і роздумами про те, як важливо цінувати та плекати міжособистісні зв'язки, незважаючи на перешкоди.