Ця пісня виконавця Gezweirdo описує глибокі внутрішні переживання та роздуми про розлучення, любов та неможливість забути минуле. У ній відчувається сум, жаль за втраченим і боротьба з власними почуттями.
У першому куплеті згадується дощ за вікном, який символізує смуток та бурі у душі, підкреслюючи внутрішній конфлікт і невисловлені емоції. Порівняння сонця у собі і дощів у коханої особи підкреслює розбіжності між ними та відчуття віддаленості.
Другий куплет продовжує тему розриву зв'язків, але залишає промінь надії на можливе відновлення стосунків. Згадки про фото в телефоні та спогади, які заповнюють думки, підкреслюють, що повністю відпустити минуле дуже важко, навіть якщо зовнішньо здається, що все закінчено.
В рефренах повторюється мотив дощу та сонця, символізуючи постійну боротьбу між бажанням забути та нездатністю відпустити почуття. Це підсилюється закликом до мовчання, яке може вказувати на внутрішній діалог чи небажання зіткнутися з реальністю.
Таким чином, пісня є виразом складності людських відносин, болю розставання та сили почуттів, які продовжують жити всередині, незважаючи на всі зусилля забути минуле та рухатися вперед. Вона говорить про внутрішню боротьбу, сум за втраченим та невпевненість у майбутньому.