Ця пісня відображає глибокі емоційні стани, які супроводжують втрату близької людини і спроби впоратися з цим відчуттям. Відчуття болю і пустоти, що виникає після розриву зв'язків, змальовано через образи погоди — дощ за вікном та бурі у душі. Це символізує внутрішній хаос та зовнішню ізоляцію від світу.
Ліричний герой розповідає про свої почуття та спогади, які залишилися після відносин. Він звертається до коханої людини, яка тепер з'являється у його снах, оскільки в реальному житті вони вже не разом. Згадка про фотографії у телефоні та неможливість їх видалити символізує, що попри бажання забути та рухатися далі, спогади та почуття все ще живі в серці.
Повторювані рядки про дощ за вікном і бурі у душі, а також про сонце в середині та дощі у серці коханої, вказують на складність емоцій та змішані почуття, які переживає автор. Це відображає дуалізм між болем від втрати та внутрішнім світлом, яке все ще існує попри все.
Врешті, пісня залишає відчуття невизначеності щодо майбутнього відносин між ліричним героєм та його коханою. Згадка про те, що зв'язки розірвано, але "не факт, що назавжди", вказує на надію, що можливо, у майбутньому, вони знову будуть разом. Це підкреслює складність людських відносин та емоцій, які можуть змінюватися з часом.