Пісня "Кров б’ється в скроні" від Время и Стекло малює образ інтенсивних, пристрасних, але водночас болісних відносин. Лірична героїня говорить про свою любов, яка сповнена контрастів: вона чорна та біла, токсична, але й необхідна. Це любов, що спричиняє біль та страждання, але водночас і є джерелом глибоких почуттів і пристрасті.
Метафора "мій реактор горить" підсилює ідею про енергію та інтенсивність емоцій, які не можуть бути легко приборкані або забуті. Любов, яка змушує "ставити тіло у віброрежим", говорить про непереборне бажання бути поряд із коханою людиною, незважаючи на можливі негаразди.
Описуючи сцену на танцполі, де лірична героїня хоче танцювати лише з однією людиною, але залишається одна, пісня відображає почуття відчуження та самотності. "Дим" стає символом цієї віддаленості, а також неясності та заплутаності в їхніх стосунках. Пісня закінчується рефлексією про кохання, що, як дим, є мимохідним та важкопійманим, залишаючи за собою лише спогади та запитання без відповідей. Це виражає ідею про те, що навіть найбільш інтенсивні та пристрасні стосунки можуть бути непередбачуваними та складно збагненними, подібно до того, як дим розсіюється на вітрі.