Ця пісня є виразом глибоких емоцій і почуттів, які виникають між двома людьми, коли вони закохані. Перші рядки пісні малюють образ коханої через призму мистецтва та краси, порівнюючи її з образами з портретів Леонардо да Вінчі. Це наголошує на глибині та складності її особистості, а також на сильному візуальному впливі, який вона має на оповідача.
В наступних рядках пісні говориться про безмежну довіру та емоційний зв'язок, що існує між коханими. Описуючи, як вони розділяють радощі та смуток, пісня підкреслює щирість та глибину їхніх почуттів. Це не просто любов, але й співчуття та підтримка, які вони надають один одному у важкі часи.
Кульмінацією пісні є роздуми про сутність кохання, яке відкривається та розквітає, немов квітка, принесене у їхнє життя. Ця любов може бути як гаряча, так і болюча, але вона також є джерелом прощення та оновлення бажання. Любов описується як щось, що надихає та оживляє, навіть перед обличчям страху та тривоги, які може приносити невпевненість.
Завершальні рядки підсилюють образ коханої як джерело світла та щирої любові. Вогонь між ними, який давно вже розпалений, символізує їхню пристрасть та тривалу відданість один одному. Це пісня про визнання краси та сили кохання, яке здатне трансформувати життя людей, наповнюючи його світлом та теплом.