Ця пісня Нікіти Кісельова відкриває перед нами історію глибоких, щирих почуттів і взаєморозуміння між двома людьми. Ліричний герой порівнює об'єкт своєї любові з портретами да Вінчі, акцентуючи на тому, як глибоко і неперевершено він бачить її красу та таємничість. Слова, якими він описує свої почуття, нагадують колискову - вони ніжні та заспокійливі, а любов, яку він відчуває, безмежна.
Коли об'єкт його любові страждає, він також відчуває біль і сум. Це показує глибину їхнього зв'язку - емоційного резонансу, коли вони співпереживають один одному навіть на відстані. Автор використовує образи природи і простих речей, як-от квітів, що розкриваються, або гарячого чаю, що обпікає, для того, щоб передати силу та інтенсивність своїх почуттів.
В подальшому тексті пісні з'являються образи неба та сяйва, що символізують велич та чистоту їхніх відносин. Ліричний герой відчуває тривогу при кожному погляді коханої, що свідчить про його глибоке захоплення і любов до неї. Вони вже давно усвідомили, що між ними існує вогонь - метафора їхнього сильного, палкого почуття, що не припиняє горіти. Ця пісня - це ода коханню, що здатне пробачати, розуміти та дарувати нові сили для подолання будь-яких життєвих випробувань. Це історія про двох, чиї серця настільки сильно зв'язані, що їх почуття стають одним цілим, нездатним до розлуки.