Ця пісня розповідає про глибокі та щирі почуття кохання, які сповнюють життя світлом та змістом. У першому куплеті йдеться про інтимну близькість і довіру між закоханими, де зірки одного з них порівнюються з творами Леонардо да Вінчі, що символізує велич та красу почуттів. Слова коханої людини линуть як колискові, що заспокоюють і надають відчуття безпеки.
У другому куплеті автор співає про унікальність та особливість свого кохання, яке змінює його світогляд і робить життя яскравішим. Кохання порівнюється з розквітлими квітами та гарячою чашкою чаю, яка обпікає, але водночас і гріє серце. Цей образ висловлює думку про те, що справжнє кохання є водночас і болючим, і надзвичайно приємним відчуттям.
Рефрен пісні акцентує на тому, що кохана особа є світлом у житті автора, символом щирої любові. Порівняння коханої зі світлом підкреслює її здатність розганяти темряву та наповнювати життя теплом і радістю. Між героями пісні вже давно існує особливий зв'язок, який символізується вогнем – потужним і теплим водночас, що підтримує їхнє почуття на високому рівні. Пісня відображає глибоке розуміння та цінність справжніх почуттів, наголошуючи на непереможності та вічності справжнього кохання.