Пісня "Джульєтта" Нікіти Кісельова розкриває історію глибоких і пристрасних почуттів, які автор відчуває до своєї коханої. Використовуючи образ Джульєтти, символу вічного кохання і трагедії, пісня відтворює емоційну бурю, що вирує в душі закоханого.
Перші рядки малюють образ пристрасті, яка охоплює весь внутрішній світ людини, коли вона закохується. Таке кохання зображено як щось невтримне та всепоглинаюче, що примушує героя бути готовим на будь-які вчинки, навіть на самопожертву, заради об'єкта своєї любові.
У подальшому тексті ми бачимо висловлення страждання та туги за коханою, коли вона відсутня. Дні без неї здаються довгими і сумними, підкреслюючи глибину прив'язаності та залежності від її присутності. Образ отрути, який автор використовує для опису коханої, підкреслює двоїстість почуттів – вона одночасно і рятівне зілля, і смертельний яд.
Посилання на "розум і тіло" та "орган що зліва" говорить про повну відданість і гармонію фізичної та емоційної близькості між закоханими. Це підкреслює універсальність і всебічність почуттів, що об'єднують закоханих на всіх рівнях їхнього буття.
Усюди в пісні присутній мотив готовності до самопожертви заради кохання. Це не тільки вказує на глибину почуттів, але й розкриває ідеалізований образ кохання, що здатне перемогти будь-які перешкоди. Повторення ім'я Джульєтта наголошує на безсмертній природі та вічності почуття, що випливає з серця автора.