Пісня "Сльозину на прощання тихо зронять" виконавця DIBROVA занурює слухача в глибокий емоційний світ, описуючи моменти розставання та вплив відсутності батька на дитину. Центральними образами тут є "маленькі оченята" та "рученята", що символізують невинність і беззахисність дитини перед обличчям розлуки. Текст пісні відтворює сцену прощання, де фізична відсутність батька залишає в серці дитини біль і питання.
У першому куплеті описано, як на прощання зроняється сльозинка, яка є метафорою глибокого емоційного болю, викликаного розставанням. Зображення спільного фото в телефоні та зникаюча постать у вагоні подають візуальне втілення віддалення та втрати.
Далі автор звертає увагу на емоційний стан дитини, яка не розуміє причин відсутності батька і відчуває біль від його відсутності. Запитання "Чому тато не прийшов?" і "Чому мама плаче знов?" підкреслюють почуття замішання та втрати, яке переживає дитина.
Куплети, що описують чекання на повернення тата та питання дитини про його стан, відображають надію та очікування на зміну ситуації. Це вказує на внутрішню силу та оптимізм, який дитина намагається зберегти навіть у складних обставинах.
В цілому, пісня говорить про важливість батьківської присутності в житті дитини та емоційні наслідки, які відчуваються під час розставань. Через образи маленьких дитячих очей та рук, автор нагадує про невимовну емоційну цінність сімейних зв'язків та любові. Таким чином, DIBROVA висвітлює глибокі емоційні процеси, які супроводжують відносини батьків та дітей, особливо в контексті вимушених розлук. Ця пісня є відображенням реальних викликів та переживань, з якими стикаються багато сімей у сучасному світі.