Пісня "Нема у долі ні часу, ні віку" виконавиці Tanya Li описує глибокі почуття і переживання, що супроводжують любовні стосунки. У перших рядках описується контраст між палким сонцем, що не вгамовується навіть вночі, та вітром, який плутає думки. Це створює образ внутрішньої боротьби та сум'яття, що виникає з бажання бути поруч із коханою людиною, незважаючи на біль і зраду, що принесли їхні гріхи.
В наступних рядках авторка співає про останнє світло, яке розчиняється у небі, і про холод, що віє з очей коханої людини. Ці образи символізують відсутність внутрішньої потреби та втрату шляху, коли втрачається сенс і напрям у стосунках.
Згодом пісня переходить до більш інтимного спілкування, де кохана людина обіймає словами, незважаючи на фізичну відстань між ними. Це підкреслює вічну силу кохання, яке зігріває і не вигорає з часом, а також здатність спогадів і ніжних слів зцілювати та підтримувати зв'язок між закоханими.
Останній куплет виражає ідею безчасовості долі і вічної молодості, яка живе у кожному, наче мале дитя. Авторка заявляє про свою готовність перетворитися на вітер заради коханої людини, незважаючи на те, що той зникає з її життя, підкреслюючи невмирущу віру в любов та готовність до жертв заради неї. Пісня відображає емоційну глибину та складність любовних стосунків, водночас зберігаючи надію на незламну зв'язок душ.