Текст пісні "Зривав паркани дахи та коли затих проростали квіти" виконавців BOTASHE & Тиша відображає глибокі роздуми про життя, його труднощі та надії. Початкові рядки розкривають відчуття ізоляції та байдужості світу до особистих боротьб. Вони нагадують про крихкий баланс, на якому ми усі перебуваємо, намагаючись знайти своє місце у світі, де конфлікти між бідними та багатими розколюють суспільство, але всі ми перебуваємо не на одному "слайді" життя.
Далі пісня торкається внутрішньої боротьби індивідуума з зовнішніми обставинами, які заважають йому знайти своє місце або досягти свободи. Метафора буревію, що зриває паркани та дахи, символізує руйнування старих перепон, після чого на їх місці "проростали квіти" – з'являється нове життя та надія.
Пісня закінчується оптимістичною нотою, висловлюючи віру в майбутнє, де після всіх випробувань можливе справжнє щастя, "будемо щасливі знову як діти". Автори закликають не втрачати віру у себе, наголошуючи на важливості "крил" – можливості та сили духу, щоб піднятися над труднощами життя і полетіти туди, куди веде серце. Це пісня про боротьбу, надію та відновлення, яка закликає кожного не здаватися перед обличчям труднощів.