Пісня BOTASHE & Тиша "Думаю всім нам нібито птахам просто треба крила, щоб полетіти" торкається теми внутрішньої свободи та прагнення до виживання у складних умовах сучасного світу. У першому абзаці описується відчуття байдужості, яке переслідує людей, живучи на межі, ніби балансуючи на канаті над прірвою. Ця метафора підкреслює постійну необхідність знаходити баланс у своєму житті, незважаючи на відчуття порожнечі та ізоляції.
У другому абзаці розкривається контраст між бідними та багатими, який символізує різноманіття досвіду людського існування. Ця різниця в життєвому досвіді не дозволяє їм бути "на одному слайді", тобто розділяти однакові перспективи або розуміння життя. Попри усі труднощі, в тому числі і боротьбу з "акулами", які стають на шляху до виживання, існує непереможне прагнення не дозволити згаснути внутрішньому вогню.
У третьому абзаці відбувається перехід від темряви до світла, від боротьби до надії. Автори говорять про моменти, коли після бурі настає затишшя, і як в ці моменти, навіть у складних умовах, можуть прорости квіти, символізуючи нове життя та надію. Пісня закінчується висловом про універсальне бажання бути вільними, ніби птахам, яким для польоту потрібні крила. Це метафора досягнення свободи, прагнення до легкості та здатності підніматися над обставинами, що обтяжують. Заклик до внутрішньої сили, що дозволяє пережити труднощі та знайти щастя навіть у найскладніших ситуаціях, робить цю пісню надзвичайно зворушливою та натхненною.