Botashe &Amp; ТишаЯ Вже Не Памʼятаю Коли Наша Зграя Кинула Дивитись Далеко За Небокрай

Ця пісня занурює нас у світ внутрішніх роздумів, емоцій і пошуку себе серед безкрайнього океану життєвих викликів та контрастів. Вона наче малює картину людського існування, де кожен з нас балансує на канаті над прірвою, намагаючись знайти свій шлях і сенс, незважаючи на всі перепони. Лірика підкреслює універсальність відчуттів і ситуацій, які не обирають, бідні ми чи багаті, усі ми стикаємося з подібними викликами, з якими намагаємося впоратися.

Ідея про те, що всім, нібито птахам, просто потрібні крила, щоб полетіти, символізує прагнення до свободи, до здійснення своїх мрій та досягнення щастя. У пісні метафорично зображено, як незважаючи на зовнішні бурі та перешкоди, такі як "акули", які стають на заваді, існує непереможний вогонь всередині кожного, який дозволяє не тільки виживати, а й розцвітати, коли стихає буря. Цей внутрішній вогонь символізує силу духу, надію та віру в краще майбутнє, де можливе щастя "як діти" в місцях, де "немає злив".

Основна думка пісні закликає не здаватися, незважаючи на труднощі, і продовжувати йти вперед, шукаючи свій баланс і своє місце в цьому світі. Вона говорить про універсальне прагнення до щастя, свободи та гармонії з собою і світом, яке є спільним для всіх нас, незалежно від стану наших рахунків чи соціального статусу. Це вічний пошук крил для польоту, символ надії та нескореності людського духу.