Пісня "Завтра настане, настане сьогодні" виконавців PROBASS & HARDI носить глибокий філософський зміст, звертаючись до тем ідентичності, цифровізації сучасного суспільства та взаємозв'язку між минулим, сьогоденням та майбутнім. В перших рядках, де згадується "цифра" та "прошивка", можна вбачати алегорію на те, як технології стають невід'ємною частиною людської сутності, перетворюючи нас на інформаційні об'єкти, чиї "відбитки" та "червона нитка" долі зберігаються у цифровому форматі.
Далі йдеться про необхідність залишити слід у цьому світі, продовжити рід і захистити своїх, що акцентує на важливості особистої та генетичної спадщини в контексті викликів сучасності. Образ "майбутнього, написаного зеленими символами", ймовірно, символізує кодування дійсності через технології, де "пластмаса починає дихати" – алюзія на оживлення неживого завдяки прогресу.
Слова про "володіння Пандори" та "скверний дотик" можуть відсилати до негативного впливу, який необдумане використання технологій може мати на людство. "Шлях і голос з гори" тут виступає як заклик до моральних і етичних орієнтирів, що повинні керувати розвитком та використанням технологій.
Підсумовуючи, пісня висловлює думку про те, що попри всі технологічні досягнення та зміни, які вони принесли в життя людей, важливо пам'ятати про свої корені, захищати свої цінності та спадщину. "Завтра настане, настане сьогодні" резонує як заклик бути готовим до майбутнього, яке неодмінно наступить, але при цьому не втрачати зв'язок з минулим та сьогоденням, обертатись "коло по колу навколо безодні" – у постійному пошуку себе та свого місця у світі.