Пісня "Ми премо тільки вгору" виконавців Pernatiz & Alyona Alyona ніби розкриває історію боротьби та перевтілення. Від самого початку текст натякає на те, що учасники цієї історії були свідомі можливих наслідків своїх дій, проте вони не відступили, оскільки на їхньому боці стояли як демони, так і ангели, символізуючи внутрішній конфлікт між добром і злом.
Описуючи пережиті випробування через образ вогню, який перетворює ворогів на попіл, але робить з героїв загартовану сталь, пісня передає ідею очищення через боротьбу та страждання. Такі образи підкреслюють невідворотність змін, що їх викликали зовнішні виклики та внутрішня рішучість.
Використання метафори "поклик племені" та образів, пов'язаних із зброєю та битвою, акцентують на важливості спільної мети та єдності перед лицем викликів. Герої пісні представлені як воїни, що не тільки борються за своє, але й здатні до прощення та повернення, незважаючи на образи.
Кульмінацією служить образ перетворення на "хижаків вранці", що символізує відновлення та новий початок після нічної темряви та боротьби. Ця ідея підсилюється згадкою про ненависть, яку неможливо відчути щиро, підкреслюючи складність емоційних станів, що супроводжують такі глибокі зміни.
Таким чином, пісня стає відображенням шляху перевтілення через випробування, боротьбу за свої ідеали та значення спільноти і єдності у цьому процесі. Герої пісні, переживши бурі та втрати, стають сильнішими, здатними стояти перед обличчям будь-яких викликів. Ця історія – гімн резилієнтності та непохитної віри у перемогу добра над злом.