Пісня "Під мотиви зливних дощів" відображає глибокі емоції та переживання, пов'язані з розставанням та невимовною тугою. У вступних рядках ми бачимо образ жінки, що тримає білі троянди, як символ чистоти та невинності минулих відносин. Опис її очей, які залишаються красивими як завжди, нагадує про незмінну красу спогадів, які все ще живі в серці ліричного героя.
У наступних рядках ми відчуваємо біль втрати, яку герой намагається "запити" серед чотирьох стін, де колись існувало спільне місце для обіймів. Це виражає глибоку самотність та небажання зустрічати майбутнє одному, особливо "нашу осінь", що символізує час, коли відносини стали прохолодними, як осінь.
Підкреслюється реальність, що кохана тепер з іншим, що викликає біль та відчуття зради, але навіть серед цієї болісної реальності, спогади про її тепло та турботу все ще приносять втіху. Метафора рук, як шипів опавших троянд, вказує на біль, яку залишають після себе втрачені відносини, але навіть у снах ліричний герой не може відпустити свої мрії про них.
Повторення вступних рядків в кінці пісні слугує нагадуванням про незмінність спогадів та емоцій, які залишаються живими незалежно від обставин. Ця пісня є відображенням складного процесу примирення з втратою та спробами знайти втіху в спогадах, які залишилися.