Ця пісня розповідає про глибокі емоційні переживання, які виникають через втрату коханої людини. Вона відображає біль і сум, що залишаються після розставання, коли спогади продовжують жити у серці, а реальність виявляється болючою. Образ білих троянд, які тримає дівчина, символізує чистоту і невинність минулих відносин, а також моменти щастя, які зараз лише спогади.
Виконавець висловлює свою тугу через спогади про спільні моменти, згадуючи, як вони разом зустрічали осінь під звуки зливних дощів. Втім, він також усвідомлює, що тепер вона з іншим, що додає йому болю. Спроби забути біль і сумніви через самотність виявляються марними, бо спогади продовжують повертатися.
Пісня також торкається теми надії і самотності, які переплітаються з болем втрати. Образи шипів троянд, що залишаються в руках, символізують біль, який наносить втрата. Водночас, співак згадує, як тепло коханої особи зігрівало його навіть у найхолодніші моменти, підкреслюючи глибину зв'язку, який вони мали.
Таким чином, пісня відображає складність переживань, пов'язаних з втратою кохання, переплітаючи біль, спогади та ностальгію з надією на те, що кохана особа все ще може принести тепло в життя, навіть будучи далеко. Це глибока рефлексія на тему любові, втрати та спогадів, що залишають незгладимий слід у серці.