Віталій ЛобачІ Характер В Мене Знаєш Не Простий Я Заходжу В Двері Там Де Відчиняють

Пісня Віталія Лобача "І характер в мене знаєш не простий, я заходжу в двері там де відчиняють" розкриває історію складних стосунків між двома людьми, де емоційні перепони та нерозуміння затьмарюють спільне життя. Від самого початку пісні автор зазначає наявність "сірих хмар" між ним і партнером, що символізує проблеми та розбіжності, які заважають їхньому взаєморозумінню. Через ці "хмари", попри бажання знайти спільну мову, партнер не може зрозуміти автора, а змінні "вітри" в душі символізують коливання між теплом та холодом у стосунках, що призводить до печалі.

В іншому відрізку пісні йдеться про те, як у стосунках часто втрачається сенс почуттів, коли люди не знають, що чекати від нового дня. Незважаючи на глибоку прихильність, вказану в поглядах, стосунки знову занурюються у вир невизначеності, де автор відчуває себе занедбаним та безпорадним.

Описуючи вечір, проведений окремо від партнера, з віскі у стакані та "дурманом" у голові, пісня звертається до ідей самотності та внутрішньої боротьби. Відсутність партнера викликає у автора роздуми про власні помилки та призводить до почуття провини. Тим не менш, у цьому стані автор також зігрівається думками, що не все втрачено, хоча і знає, що його власні дії спричинили розлуку.

Незважаючи на ревнощі партнера, які не спроможні зупинити автора, пісня набуває більш особистого характеру, розкриваючи його внутрішній світ та складний характер. Це свідчить про глибоку внутрішню боротьбу автора зі своїми почуттями та нездатність знайти стабільність у стосунках. Через цю пісню автор висловлює своє бажання розібратися в своїх почуттях та знайти шлях до взаєморозуміння з партнером, попри всі перешкоди на їхньому шляху.