У цій пісні викладається болюча історія про любов, розставання та невиконані очікування. Вона починається з образу нареченої в білому весільному платті, який символізує надію на щасливе майбутнє, але водночас підкреслює печаль у її очах. Плач нареченої під час танцю, який мав би бути втіленням радості, виявляється глибокою болем розбитого серця.
Протягом пісні піднімається тема розчарування в коханні, коли все, що було заплановано та бажано, обертається проти очікувань. Ліричний герой висловлює своє страждання та невдоволення тим, що кохана розбила його серце і "полетіла", залишивши його у самоті. Зворушливо та з болем він задається питанням про ціну кохання, висловлюючи готовність купити його, аби уникнути подальшого страждання, або навіть відрізати пам'ять про біль, підкреслюючи, що серце не є каменем і не може легко забути рани, які залишились від розлуки.
Така пісня є виразом глибокого емоційного болю, втрати і розчарування в любові, де мрії та реальність розходяться, залишаючи лише печаль та роздуми про те, що могло бути, але не сталося. Це розповідь про те, як важко втратити кохання, особливо коли все здавалося таким ідеальним.