У цій пісні Артем Пивоваров відображає глибокі почуття та емоції, які викликаються спогадами та моментами переживань, що нагадують дежавю. Автор звертається до теми свободи, яка виступає як метафора долі і внутрішнього світу людини. Використання образів заходу сонця, салюту та місяця, що заходить, символізує циклічність життя та вічну боротьбу за своє місце у світі.
Згадки про пливення через моря та магію ранку та кожного дня підкреслюють безперервний рух вперед, не дивлячись на труднощі та випробування. Пісня стає гімном свободи та самоідентифікації, де кожен знаходить світло в собі, попри зовнішні обставини.
Фраза "там дежа... там дежа... там дежавю" викликає асоціації з переживаннями, які здаються знайомими, навіть якщо вони відбуваються вперше. Це може символізувати внутрішні переживання та інтуїцію, що напрямляють нас у житті. В кінцевому підсумку, пісня виражає ідею про те, що наші справжні пошуки та бажання залишаються з нами, незалежно від часу та обставин, нагадуючи про важливість прагнення до свободи та особистої долі.