У пісні виконавця Olivan відображено глибокий емоційний біль та роздуми про нерозділене кохання, яке залишає нестерпні сліди на серці. Ліричний герой висловлює свою безпорадність перед обличчям втрати коханої людини, зізнаючись, що після розставання він не може знайти в собі сил кохати когось іншого. Ця нездатність пережити минуле ставить його на межу емоційного вигорання.
Пісня порушує тему вічного людського парадоксу — любити тих, хто нас не любить, і не цінувати почуттів тих, хто відданий нам. Цей цикл невзаємності і розбитих сердець є частиною "тернистого шляху", через який, згідно з піснею, має пройти кожна людина. Виконавець намагається донести, що ці емоційні переживання є універсальними, залишаючи глибокі рани на серцях.
Ліричний герой також розкриває, як його пісні, наповнені болем і відчаєм, стають відгомоном у серцях інших, стають цитатами для тих, хто може знайти в них відображення власних переживань. Висловлюється страх перетворитися на попіл, символізуючи повну втрату себе в цій боротьбі з власними почуттями та спогадами.
Закінчується пісня образами кілометрів і чисел, що можуть символізувати відстань та час, які ліричний герой сподівається подолати, щоб знайти зцілення та сенс після втрати кохання. Втім, текст залишає відчуття невизначеності та пошуку відповідей на болісні питання про любов і втрату.