VoloshynТа Ніби Не Має Буває Різне Памʼятаю Місце

Пісня "Та ніби не має буває різне памʼятаю місце" у виконанні Voloshyn описує емоційний стан людини після розриву стосунків. У перших рядках виконавець констатує кінець відносин і порівнює їх з розірваним пазлом, символізуючи неможливість знову зібрати колишню цілісність. Згадування про підкручування басу і фразу, яка більше не має значення, підкреслює спробу втекти від болю через музику.

Подальші рядки поглиблюють відчуття втрати, показуючи образи роз'єднаних шляхів і самотніх прогулянок під незнайомими зорями. Контраст між холодом і полум'ям у голові героя віддзеркалює внутрішню боротьбу і змішані почуття, що залишилися після розставання. Фраза "і уже не будем ніколи ми двоє" виражає безповоротність розлуки та усвідомлення, що минуле не повернути.

У заключних рядках пісні автор говорить про нездатність зібрати "пазли" свого життя, що залишилися після відносин, і зустріч "сам на сам" зі своєю творчістю, представленою через біт. Він згадує сліди від спогадів, які залишаються в його світі, та відстань, яку він помічає, підсумовуючи внутрішнє відчуження і самотність після розставання. Це пісня про переживання розриву, самоаналіз і спроби знайти себе в новій реальності без колишнього партнера.