Пісня "Бачила що ніби осторонь" у виконанні Zlata Ognevich виражає емоційний процес самоідентифікації та самолюбства, який автор переживає після розставання з коханою людиною. У першій частині тексту зосереджено на внутрішніх відчуттях, коли виконавиця занурюється у світ власних мрій і надій, відчуваючи себе відокремленою від зовнішнього світу та подій, що відбуваються довкола.
Центральна тема пісні розгортається у відкритті себе через акт самолюбства, який стає ключовим моментом переосмислення власного життя. Виконавиця говорить про прийняття себе та відмову від залежності від іншої людини, яка раніше займала важливе місце у її серці. Цей процес самоідентифікації стає основою для пошуку нових відносин, де можливе взаємне кохання.
У пісні також присутня мотивація до змін через образ зорепаду, який символізує надію на здійснення бажань та мрій. Проте, згадка про зорепад має подвійне значення: з одного боку, це бажання знайти взаємне кохання, з іншого — визнання, що минулі відносини вже не можуть бути відновлені.
Підсумовуючи, пісня є вираженням емоційного зростання та саморозвитку через досвід розставання. Вона підкреслює важливість самолюбства та внутрішньої гармонії як фундаменту для майбутніх стосунків, де любов має бути взаємною та осмисленою.