Пісня "Там майже нікого нема тільки я одна" у виконанні Геля Зозуля має досить темну атмосферу, незважаючи на свою веселу мелодію. У тексті міститься історія, яка на перший погляд може здатися любовною, але при детальнішому розгляді виявляється дещо зловісною. Пісня розповідає про персонажа, який обсесивно втілено до іншої людини, до такої міри, що готовий утримувати її в полоні.
Використання образів, таких як зв'язані долоні та прив'язування морським вузлом, посилює відчуття контролю та володіння. Пісня переходить до ще більш моторошної картини, коли описує, як персонаж "точить ножі" та знаходиться "на межі", що може асоціюватися з готовністю до насильства. Згадування про "весело" проведений час та поїздку в село, де "майже нікого нема", створює контраст між нібито ідилічним спільним часом та ізольованістю, що є небезпечною.
Центральною темою пісні є обсесія та контроль, прикриті маскою любові. Автор використовує зловісні образи та контрасти, щоб підкреслити нездорову природу відносин між персонажами. Зокрема, мотиви сатири та гостроти, порівнювані з точенням ножів та сокирою, символізують небезпеку, що лежить під поверхнею цих відносин. Ця пісня - яскравий приклад того, як може бути замаскована тематика насильства та контролю за допомогою музичної композиції, створюючи контраст між формою та змістом.