Пісня "І все міняється, як погода" від Klavdia Petrivna занурює слухача у роздуми про непостійність життя та вплив оточуючих на особистісний розвиток. У перших рядках авторка висловлює своє розчарування та втому від негативного впливу людей навколо. Вона задається питанням про можливість радикальних змін у такому оточенні, де кожен намагається вплинути на інших, часто негативно.
У подальшій частині пісні Клавдія описує свій власний сприйняття суспільства, де домінують анархісти та провокатори, які самопроголошують себе "імператорами". Це метафора для людей, що прагнуть домінувати та контролювати інших, втрачаючи при цьому свою сутність та цінності.
Рефрен пісні підкреслює іронію та парадокси життя, де ті, хто прагнув влади та контролю ("імператори"), з часом втрачають усе та опиняються у біді. Це нагадування про невідворотність карми та наслідків, які приносить життєвий шлях, обраний на основі егоїстичних прагнень.
Пісня завершується роздумами про вибір, який стоїть перед кожним з нас: продовжувати існувати в оточенні, де домінують негатив та боротьба за владу, або знайти свій шлях до саморозвитку та гармонії, відкинувши нав'язані суспільством образи успіху та влади. Пісня стає запрошенням до самопізнання та пошуку власного шляху в житті, незалежно від зовнішніх впливів.