Артем ЛоікВас Та Я Бачу Ніхто З Вас Не Хоче

Пісня Артема Лоіка "Вас та я бачу ніхто з вас не хоче" виражає глибокі емоції та роздуми про війну, побут та виживання в умовах конфлікту. У перших рядках артист звертається до слухачів, розповідаючи про реалії життя в зоні бойових дій, де люди змушені звикати до постійних зборів коштів ("збір на карту") та існування у стані постійної напруги та втоми ("позіхаємо").

Пісня продовжує тему виживання, але вже з акцентом на внутрішній світ людини, що знаходиться у війні. Висловлюється почуття забуття та ігнорування з боку тих, хто знаходиться далеко від фронту ("та я бачу ніхто з вас не хоче"). Це вказує на розрив між реальністю війни та спокійним життям інших, на небажання чи неможливість допомогти або навіть визнати тяжкість обставин.

Також артист піднімає проблему культурного фронту ("ми на фронті культурному днями"), де боротьба ведеться не зброєю, а словом, мистецтвом, ідеями. Висловлюється думка, що навіть у воєнний час культура не втрачає своєї сили, хоча її воїни часто залишаються непоміченими та недооціненими.

У фінальних рядках пісні говориться про те, що не всім дано бути на передовій, але кожен вносить свій вклад у спільну справу, навіть якщо це вклад культурний або моральний. Закликається до взаєморозуміння та підтримки між різними "фронтами" боротьби, до цінування внеску кожного в спільну справу виживання та перемоги. Пісня закінчується на ноті суму та рефлексії про те, що навіть культурні зусилля мають важливе значення в часи випробувань.