Пісня Артема Пивоварова "Інші ходитимуть люди, інші кохатимуть люди" занурює слухача в роздуми про неминучість змін, які чекають на кожного в майбутньому. У першому абзаці автор говорить про те, що час не стоїть на місці, і з часом на землі з'являться нові люди з їхніми власними історіями, почуттями та досвідом. Це нагадування про те, що все у світі тимчасово, і кожна епоха, кожна людина має свій час і своє місце в історії.
Далі пісня переходить до індивідуального рівня, акцентуючи на унікальності кожної людини - її усмішки, погляду, сутності. Це підкреслює цінність моменту "тут і зараз", нагадуючи про важливість цінувати кожну мить життя та унікальність взаємин між людьми.
Заключна частина пісні закликає не втрачати час даремно, спішити жити, кохати, радіти кожному дню. Це нагадування про те, що життя - це безцінний дар, яким потрібно розпоряджатися з мудрістю і любов'ю, не забуваючи про те, що час летить непомітно, і кожен момент є неповторним.
У цілому, пісня є своєрідним філософським роздумом про течію часу, непостійність світу та важливість жити повноцінним життям, цінуючи кожну мить. Артем Пивоваров через свою творчість нагадує про те, що ми всі є унікальними і неповторними, а наше життя - це подарунок, який варто використовувати з максимальною користю для себе та оточуючих.