Пісня "Цвіт кульбаби" розкриває тему любові та весняного оновлення. У першому куплеті описується ситуація, коли автор не прийшов до коханої та не розповів їй про свої мандри, що символізує відстань та непорозуміння між закоханими. Весна, яка "пахла й цвіла", слугує метафорою щасливих змін та відродження природи, що контрастує з особистими переживаннями героя.
У рефрені висловлюється захоплення коханою, яку автор називає "королєвою" порівняно з іншими "бабами". Тут весна виступає як каталізатор глибоких почуттів, що пробуджуються у героя, підкреслюючи унікальність та велич коханої.
Другий куплет поглиблює відчуття смутку та розкаяння через пропущені моменти спільного часу. "Туда до ріки співати пісні" символізує прагнення автора до волі та самотності, але згодом він усвідомлює, що "краще б сидів би з тобою в саду", де природа розквітає, і де можна знайти справжнє щастя у спілкуванні з коханою. Цей поворот відображає усвідомлення героєм справжніх цінностей життя, де кохання та близькість займають головне місце. Пісня передає почуття ностальгії, любові, а також віри в можливість змінити минуле та цінувати кожен спільно проведений момент.