Пісня "Згадую минуле так ніби це все не з нами подивись за вікнами знову одне й те саме" від Kavabanga Depo Kolibri занурює слухача у роздуми про втрачені моменти життя, про самотність серед повсякденної суєти та про відчуття стагнації. Виконавці розмірковують про те, як легко можна заблукати у рутині, забувши про справжні цінності та бажання. Життя, відкладене на потім, символізує відсутність дій заради мрій, коли здається, що є ще багато часу, але він непомітно проходить.
Тема самотності пронизує кожен куплет, підкреслюючи, що навіть будучи оточеним людьми у роботі чи поглиненим повсякденними справами, можна відчувати себе ізольованим. Спогади про минуле, яке вже не повернути, викликають ностальгію та бажання зупинити час. Однак життя продовжує йти своїм ходом, і кожен новий день схожий на попередній, створюючи ілюзію безкінечного повторення.
Важливою частиною пісні є роздуми про втрачену довіру та нездатність відкритися іншим. Це відображає внутрішню боротьбу та розчарування у взаєминах з людьми, коли слова втрачають свою вагу, а обіцянки залишаються невиконаними. Із настанням весни, яка символізує оновлення та нові починання, автори пісні все ще відчувають порожнечу без близької людини, що підсилює відчуття самотності та відсутності змісту в повсякденному житті.
Таким чином, пісня є рефлексією на тему людської ізоляції, втрати та неминучості часу, що веде до розуміння цінності моменту та необхідності цінувати кожну мить життя. Вона закликає не відкладати життя на потім, а жити тут і зараз, не зважаючи на минулі помилки чи розчарування.