У пісні "Моє лице… куди поділась посмішка" гурту O.TORVALD розкривається тема втрати внутрішньої сутності та пошуків себе в сучасному світі, де час нещадно мчить вперед. Ліричний герой замислюється над швидкоплинністю життя, зміною власних пріоритетів і втратою невинності, яка супроводжувала його у молодості. Він не може зрозуміти, коли саме втратив здатність радіти життю і зустрічати кожен новий день з посмішкою.
Ліричний герой описує своє оточення як світ, наповнений незнайомими людьми, відчуває себе відірваним від реальності і знайомих облич. Він замислюється над тим, як швидко летить час, і як він сам змінився, переставши бути тією людиною, якою був раніше. Пісня переповнена ностальгією за минулим та пошуками втраченої ідентичності.
Окрім особистісних роздумів, у пісні торкаються теми соціальної ізоляції та самотності в епоху цифрових технологій. Ліричний герой згадує про свій телефон, який "давно не чує друзів" і живе лише тоді, коли є справи. Це підкреслює іронію сучасного світу, де засоби комунікації, що мають зближувати людей, натомість ведуть до їхньої ізоляції.
В кінцевому рахунку, пісня є відображенням боротьби з внутрішніми демонами та спробою знайти сенс у житті, яке здається переповненим пустотою та одноманітністю. Ліричний герой, незважаючи на всі виклики, не втрачає надії повернути зниклу радість життя та знову знайти себе. Ця пісня - заклик не здаватися перед обличчям життєвих труднощів і знову знайти свій шлях.