Ця пісня виконавиці Jamala є зворушливим посланням, адресованим близькій людині, яка, схоже, більше не з нами. У ній співачка ділиться особистими спогадами і виражає свої почуття через лист, який ніколи не був відправлений. Вона згадує спільно проведений час, зокрема серпневі вечори, вечірки на пляжі, музику зі старої магнітоли, що дарувала їм радість та емоційну близькість.
Пісня переповнена ностальгією та сумом за втраченим часом, коли вони могли ділитися жартами, сміхом і пригодами. Ліричний герой звертається до свого брата або близького друга, згадуючи, як море любило його, а гори підкорялися, символізуючи його силу, впевненість та вміння бути опорою. В тексті відчувається глибока вдячність за ці спільні моменти та обіцянка ніколи не забути того, хто залишив незабутній слід у її житті.
Завершується пісня образом небесної варти, що тепер під крилом згадуваної особи, що може символізувати вічний спокій або захист, який той надає з небес. Це підкреслює вічну пам'ять та нерозривний зв'язок, що переживає втрату фізичної присутності, але зберігається у серцях тих, хто залишився. Ця пісня - це ліричний меморіал, вираження любові та смутку, що залишається після втрати когось дуже близького.