Пісня "Кинутий до кишені клястимеш мовчки" виконавців Vyshebaba & KOLA занурює слухача у глибоко емоційний і меланхолійний світ, де головні теми - відчуття втрати, ностальгія за минулим та невизначеність майбутнього. Лірика пісні описує віддалене село, яке здається забутим самим Богом, місце, де час ніби зупинився, і єдине, в чому можна бути впевненим, - це вчорашній день. Символізм просякнутих снігом шляхів, що ведуть від села до столиці, виражає надію на краще життя, попри усвідомлення труднощів, які доведеться долати.
Другий куплет розкриває інтимніше бачення життя героїні пісні, для якої різдвяне диво вже неможливе, але все ж таки існує надія на зміни, символізована можливістю сісти в будь-який вагон, що метафорично означає готовність до нових життєвих обставин, незважаючи на всі труднощі. Відносини між двома людьми, що можуть знову з'єднатися, навіть якщо їхні шляхи розійшлися, показані через образ сплетення вузлів залізничних колій, що є символом долі і невідворотності зустрічі.
Останній рядок, який починається зі слів "Лінія фронту сплощує світ", може символізувати як військові дії, так і внутрішні боротьби, які роблять життєві вибори більш чіткими та однозначними. В контексті пісні це може означати, що у складних обставинах люди часто знаходять у собі сили змінити своє життя, вийти зі звичного кола обставин у пошуках кращого майбутнього. Таким чином, пісня залишає слухача з роздумами про важливість вибору, силу долі та надії на зміни.