Пісня "Що зозуля вже не кує" у виконанні MamaRika занурює слухача в глибокі роздуми про життя, його цінність та те, як ми проводимо свій час. Вона ставить перед нами питання про останній день нашого існування, спонукаючи задуматися, кого ми б пробачили та з ким би хотіли поділитися своїми останніми моментами. Це викликає рефлексію над тим, на що ми витрачаємо свій час та енергію в житті, і чи варто це того.
Згадка про зозулю, яка вже не кує, символізує усвідомлення кінцевості чогось звичного або навіть життя загалом. Автор рефлектує над тим, що він відчуває серцем, і як він ставиться до змін, які неминуче приходять з часом. Це спонукає задуматися про те, як ми цінуємо кожну мить та що для нас справді має значення.
У пісні порушується тема матеріальних цінностей та їх незначущості у контексті життя та смерті. Роздуми про те, що були б варті рахунки і карти в останній день, ведуть до усвідомлення, що справжнє багатство - це час, проведений з рідними та близькими людьми, моменти щастя та любові, які ми ділимо з ними.
Пісня є закликом до переосмислення власних пріоритетів, визначення того, що дійсно має значення у нашому житті, і нагадуванням про невідворотність кінця, який може стати поштовхом до цінування кожної миті, яку ми живемо.