Пісня "Під мерехтливою грозою, що над небом нависла" виконавців DELAMER & Vatislove розповідає про глибокі переживання і самопізнання, яке відбувається через взаємодію з природою та внутрішній світ ліричного героя. Від самого початку пісні вибудовується образ самотності та пошуку себе, де літній дощ і відсутність взаємності з вітром символізують ізоляцію та водночас очищення. Танець під шум машин та під дощем виступає як спосіб знайти зв'язок з зовнішнім світом і відчути себе живим.
У другому абзаці ми бачимо продовження теми самотності, але вже з надією на зміну. Ліричний герой кожну ніч засинає з думкою про самотність, але водночас він намагається забути про зовнішні проблеми, такі як "крик сирен", і прагне досягти внутрішніх вершин. Це показує внутрішню боротьбу і спроби перевершити свої страхи та сумніви.
Третій абзац вводить нас у вирішальний момент пісні, де танець під мерехтливою грозою стає кульмінацією переживань героя. Це момент блаженства і повної гармонії з собою та світом. Гроза тут - це не лише метеорологічне явище, але й метафора емоційного потрясіння, після якого герой відчуває, що втрачає контроль над своїм серцем, але в той же час знаходить щось цінне і значиме.
В останніх абзацах пісні підсумовується досвід героя, який через музику, танець і близькість до природи намагається знайти себе та своє місце в світі. Посилання на будування внутрішнього храму і спів під біти підкреслюють ідею самовдосконалення і саморятування через творчість і внутрішній діалог. Пісня залишається відкритою до інтерпретації, пропонуючи слухачам замислитися над власними шляхами самопізнання та значенням особистих гроз у їхньому житті.