Пісня "Скільки ще пройде годин як погасне мій ліхтар" від DELAMER & Vatislove занурює слухача в атмосферу рефлексії та особистісного пошуку. Ліричний герой поділяється відчуттями самотності та пошуку свого шляху серед нічного міста, де кожен крок вимірюється не лише відстанню, але й глибиною переживань.
Від самого початку, через образ літнього дощу, що поливає, та вітру, який "мене не любив", автори створюють атмосферу випробувань, крізь які пройшов герой. Це подорож до самого себе, в ході якої він відчув себе живим, танцюючи під шум машин. Це момент прозріння, коли, незважаючи на зовнішній хаос, можна знайти гармонію всередині себе.
Забування про "крик сирен" та "тягнення до вершин" символізують внутрішні боротьби та прагнення до самовдосконалення, незалежно від зовнішніх обставин. Танець під сонячним світлом та "мерехтливою грозою" є метафорою життєвих випробувань, які, хоч і важкі, але допомагають розвиватися та рухатися вперед.
Сама ідея співу "під біти" та танцю "під біти" підкреслює значення музики та творчості як способу самовираження та спасіння. Це відображення індивідуальної боротьби за власне "я", пошук світла в темряві, що символічно представлено через "погашений ліхтар".
Закінчується пісня думкою про самотній шлях героя, який будує в собі "храм" і шукає відповіді в самому собі, досягаючи певного роду просвітлення. Це пісня про особистісне зростання, самотність, яка водночас є шляхом до самопізнання, та силу музики як засобу самовираження. Вона залишає слухача з роздумами про важливість знайти своє місце у світі та зв'язок з власним внутрішнім світом.