Пісня "Але в себе закохав літній дощ так намочив" виконавців DELAMER & Vatislove оповідає про глибокі внутрішні переживання, самотність та пошук себе. Вона починається з опису літнього дощу, що символізує оновлення та самовідкриття. Протагоніст відчуває себе живим, танцюючи під дощем, незважаючи на протидію вітру, що може символізувати супротив зовнішніх обставин або внутрішніх сумнівів.
У другому абзаці розкривається тема самотності та нічних роздумів про власну ізольованість. Забуваючи про зовнішній шум та тривоги, герой прагне досягнути вершин, що може означати як буквальні так і переносні життєві цілі.
Третій абзац занурює в атмосферу танцю під сонячним світлом та мерехтливою грозою, що надає історії магічного відтінку. Гроза тут виступає як образ небезпеки та краси одночасно, що забирає серце героя, можливо, символізуючи закоханість або підкорення чомусь невловимому.
В останніх рядках герой описує своє духовне шляхетництво, будівництво в собі храму, що може символізувати саморозвиток і самопізнання. Пісня закінчується на ноті самозбереження та пошуку світла, навіть коли сонце не світить, підкреслюючи значення внутрішньої сили та надії в темряві. Це історія про внутрішні боротьби, самотність, пошук себе та знаходження світла всередині, навіть у найтемніші часи.