Пісня "Коли мені світ кричав селяві" від DELAMER & Vatislove переносить слухача в атмосферу глибокого особистісного переживання, де кожен елемент природи сприймається через призму внутрішніх відчуттів. Літній дощ та нелюбов вітру символізують моменти боротьби та опору, але водночас вони животворять героя, даруючи йому відчуття життя та свободи. Танці під шум машин і під сонячним світлом, навіть під мерехтливою грозою, є виявом бажання вирватися з обмежень, знайти своє місце під сонцем та відчути повноту буття.
Згадка про нічну самотність та спроби забути крик сирен вказує на внутрішні боротьби та конфлікти, які переживає герой. Втім, його прагнення досягти вершин, не дивлячись на зовнішній шум та власні сумніви, відображає не лише боротьбу, але й надію на краще. В цьому контексті танець під біти та спів виступають як спосіб самовираження та саморятування, метафора пошуку себе у великому світі.
Кульмінаційним моментом пісні є визнання, що незважаючи на всі перешкоди, герой продовжує йти вперед, будуючи в собі "храм" – символ духовної сили та незламності. Самопізнання та самоприйняття стають ключовими темами, що розкривають глибину ліричного сюжету. Пісня закликає не здаватися перед обличчям труднощів, знаходити в собі сили для боротьби та віри у світле майбутнє, навіть коли здається, що весь світ проти тебе. Це повість про самотність, боротьбу, відчайдушну спробу знайти світло у темряві, але передусім – про непереможне бажання жити та кохати, не дивлячись на всі виклики долі.