Пісня "Ось моє пробачте тихе, ось моя вдячність мала" у виконанні VovaZiLvova відкриває перед слухачем картину особистісних рефлексій та внутрішніх переживань автора на тлі війни. Вона занурює в атмосферу контрасту між мирним життям та жорстокістю війни, між особистою безпекою та небезпекою, яка підстерігає інших.
У першій частині пісні розкривається комунікація з другом, який перебуває на війні. Цей обмін повідомленнями підкреслює відданість і самопожертву тих, хто захищає країну, та їхню готовність служити українському народу. Паралельно автор згадує про особистісні трагедії, що виникають на фоні війни, як-от розставання з коханими.
Другий абзац розкриває внутрішній світ автора, його роздуми про проблеми, з якими він стикається у своєму мирному житті, у порівнянні з тими, хто безпосередньо зіштовхується з війною. Автор робить контраст між собою, живучи у "місті янголів" з внутрішніми демонами, та своїми друзями, що ризикують життям на війні. Таким чином, пісня зображує роздуми про власну роль та внесок у боротьбу, навіть не будучи безпосередньо на лінії фронту.
В заключній частині автор висловлює вдячність другу за його служіння та жертву, підкреслюючи важливість підтримки одне одного у такі тяжкі часи. Це не лише історія про війну та її наслідки, але й про силу духу, взаємопідтримку та важливість кожної індивідуальної ролі у спільній боротьбі. Пісня відображає комплексні почуття - від відчаю до надії, від особистісного самоаналізу до загальнонаціонального єднання.